Краєзнавство

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Рідний край-це мала Батьківщина, частина нашої неньки-України.Вивчення його історії,популяризація традицій,культурних цінностей,надбанних народом протягом століть,у наш час є одним із найголовніших завдань, що стоять перед бібліотеками як культурно- освітніми центрами.

Біловодськ розкинувся на мальовничих берегах степової річки Деркул,через прозорі "білі "води якої і отримав свою назву.Засновниками його були козаки Острогозького полку,а також селяни,що тікали від кріпосницької неволі. Перша згадка про Біловодську слободу відноситься до 1686 року.

У "Топографічному опису Воронезького намісництва",виданому в 1785 році, говориться:"Біловодськ -місто,засноване при відкритті Воронезького намісництва з слободи того ж ім я.Згідно з появленням жителів почалося заселення Біловодська....малоруськими і великоруськими людьми,які записувалися у підданство поміщика Павлова,від якого вони взяті в казну."

У Біловодську на той час були дві церкви,одна соборна,збудована у 1762 році,дерев яна,а друга приходська,камяна,зведена у 1756 році. Крім того "присутсвенні" місця,приміщення для зберігання грошової казни,будинок для повітового правління,соляні"магазейни","винний вихід",два питних будинки,468 різночинськихі обивательских будинків,4 лавки,3 кузні. У місті за данними четвертої ревізії,мешкало 1595 чоловіків і 1549 жінок.

Жителі міста займалися хліборобством і скотарством. Худобу продавали приїджим скупникам на місці,а хліб частково відвозили в Черкаськ, у фортецю Святого Дмитрія і Таганрог.У місті проводилися чотири ярмарки: 25 лютого,26 квітня,3 липня,8 вересня.Привозилися товари з міст Черкаська,Харкова,Воронежа,Бєлгорода.

В 1796 році волею імператриці Катерини повітове місто Біловодськ було залишене за штатом,а статус повітового міста передане слободі Старобілій( нині Старобільск).

З 1923 року Біловодський районний центр,адміністративно- тероторіальна одиниця у складі Луганської області.

Біловодськ сьогодні-економічний і культурний центр,який визнано історичною памяткою архітектури та містобудування. Найдавніша архітектурна визначна памятка-Свято-Троїцький храм,який був сорудженний у візантійському стилі у першій половині 19 сторіччя за проектом видатного архітектора імператоських військово- кінних заводів В.І.Буніна.На сьогодні в селищі проживає 8400 чоловік.

Здавніх часів і до сьгодення головне заняття житилів Біловодська-сільскогосподарьске виробництво, тваринництво,вирощування сільгоспкультур.Виробництвом сільскогосподарьскої продукції займається понад 20 агроформувань.Працює ТОВ"Племінний завод Біловодський",який спеціалізується на вирощуванні племінних свиней. В селищі працює ПАТ"Біловодський маслорбний завод". В селищі є млин,3 маслобойних цеха.Будівництвом займаються 7 організацій різних форм власності.Населення обслуговують Ощадбанк та дві філії інших банків. В селищі споруджено 11пам ятників та памятних знаків історії,культури та архітектури.

Біловодщина-щира,гостинна земля,край хліборобів-трударів, майстрів, умільців, батьківщина талановитих людей.

У 2011 році Біловодськ відзначив -325 років з дня свого заснування.

Місця, де родилися, завжди святі.

М. Чернявський